Юрий Вилюгов,
Санкт-Петербург, Россия
Родился я в 1969 году. Проживаю в Санкт-Петербурге. Святое водное крещение я принял 30 марта 2003 года в колпинской церкви ЕХБ. Стихи начал писать с осени 2006года. А в 2007 году в изд-ве "Шандал" вышел мой первый небольшой сборник под названием: "Время выбирать Жизнь". В 2008 году, в том же изд-ве вышел второй сборник: "От земного к небесному..." За всё благодарю Господа и не мыслю жизни без Него.
Прочитано 9769 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тема маловато раскрыта,но тем немение
ОТЛИЧНО! БЛАГОСЛОВИ ВАС ГОСПОДЬ! Комментарий автора: Спасибо, Изя, вам за отзыв. Что же касается темы, думаю, что всё-таки она раскрыта. Ведь я хотел показать людям, насколько страшно будет жить на земле в это время и каков будет финал для всей земли. Можно было бы конечно описать подробно всех Ангелов трубящих и все вылитые на землю чаши. Но тогда бы это была бы уже целая поэма. А такой целью я не задавался. На мой взгляд это утомило бы людей. Ведь когда читаешь поэму в которой подробно описываются одни ужасы тяжело для восприятия. Желаю вам обильных Божиих благословений!
Надежда Дудка
2008-07-16 06:37:21
Слава Богу! Комментарий автора: Слава Богу за Его милость и любовь к Своим детям! И да обратятся к Нему безбожники, чтобы избежать страшной участи.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Проза : Скоро буду... - Алла Войцеховская Отредактированный вариант новеллы "Родинка", удостоин 1 места и почётного диплома в конкурсе Современной новеллы
