Ти не можеш без Бога, як би ти не старався,
Як би ти не обманював серце своє,
Може щось і виходить, може сумнів закрався,
Та невпинно проходить життя молоде…
Часом є що згадати: і бурхливе кохання,
І веселі світанки легкі
І недоспані ночі, і нестерпні зітхання,
І невитерті сльози важкі!
Що в цім світі шукати, якщо зраджують люди,
Якщо люблять за гроші й звання,
І хтось шепче вороже,
Уже краще не буде, і надії на щастя нема…
І хтось скаже безжально: ти нічого не вартий,
Без авто і крутого житла,
І життя твоє марне,
Якщо ти не пробився, там де «баксів» як того сміття!
Та не вірте Ви змію, він вам лихо готує,
Не ловіться на підлу брехню
Із солодким підходом він вже зброю майструє,
Щоб спіймати усіх в западню!
Бо є більше ніж захист від стріли Люцифера
Від пекельних страждань та біди,
Сила є побороти цього людожера
Сам Господь допоможе знайти!
Все вже сталось для того, щоб ти взяв перемогу,
Ще дві тисячі років назад,
Бог віддав свого сина, щоб ти мав допомогу,
І щоб вибрав життя, а не ад!
Як тобі воювати, - це тобі вибирати,
Поважає твій вибір Господь!
Треба стать на коліна і Христа запросити,
І сказати: «Ісусе приходь!»
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 8952 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : *** - Анастасия Стайкова И вот она долгожданная юность...
Любой молодой человек или девушка в это время в той или иной степени задумываются о жизни, у них формируется мировоззрение. И у многих, как у меня было, уже в этот период, когда душа ещё, по идее, должна быть чистой и стремиться к прекрасному, она уже полна разочарований от мира, неприятия (если не хуже) людей... А сердце уже изранено, полно непрощения к себе и к людям.
Многие к этому времени уже побывали в грехе, и из-за этого их картина мира уже искажена, уже кажется им беспросветно-серой, если не безнадёжно-чёрной...
У меня, слава Богу, всё ограничилось разочарованием только в людях. Но оставалась ещё надежда и даже вера в Бога, хоть я ещё и не приняла Его в сердце..
