Жили-были старик со старухой в трудные девяностые годы. Вот и говорит старик старухе:
— Поди-ка, старуха, по коробу поскреби, по сусеку помети, не наскребешь ли муки на колобок.
Взяла старуха крылышко, по коробу поскребла, по сусеку помела и наскребла муки горсти две.
Замесила муку на соевой сметане, состряпала колобок, изжарила в пальмовом масле и на окошко студить положила.
Колобок полежал, полежал, и захотел выпрыгнуть в окошко, мир посмотреть, себя показать… А на окошке стальная решётка (ведь были девяностые годы).
Погрустил Колобок, погрустил на подоконнике и зачерствел (а что вы хотите: замешан то и испечён был невесть на чём).
Попробовал дед колобок – не по зубам ему оказался Колобок.
Попробовала бабка колобок – тоже не смогла разгрызть.
Мышка бежала, – а, может, и кошка бежала, я уже не помню, – хвостиком махнула, и покатился Колобок под лавку. Там до сих пор и лежит.
-----
Сказка ложь, да в ней намек! Добрым молодцам урок.
Зачастую смерть с песней на воле краше, чем жизнь в пыли под лавкой.
Комментарий автора: Жили-были старик со старухой в трудные девяностые годы... (сказка с намёком)
Николай Погребняк,
Россия
Родился в 1961 г. в Кокчетавской области Казахской ССР. После окончания Омского политехнического института работал инженером-конструктором. В 1995 г. по вере принял водное крещение в РПЦ. Позже работал в Центре реабилитации, исполнял диаконское служение и читал лекции. Писатель, популяризатор христианских ценностей и христианского учения.
Прочитано 8876 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Проза : Полікарп - Мучинский Николай За основу оповідання взято історичні факти:
1.”Всеобщая история христианской церкви”(перевод с неметкого К.П.Е. Изд. 162-2nd Ayenue New York 3. N.Y. U.S.A. 1954.)
2.„История християнства”( А.В.Карев, К.В.Сомов)
3. "Толкование новозаветніх посланий и книги откровения" (перевод с английского).1983,SP Publications.INS/ all rights reserved (редакторы: John F.Walvoord Roy B.Zuck)
4."Книга мучеников или история гонений на христиан с І по ХХ век". Джон Фокс.С-Петербург. Киев. 2003.
